Напередодні початку Різдвяного посту українці згадують усіх тих, хто загинув внаслідок «посту від диявола» – саме так названо злочин, що увійшов в нашу історію, як Голодомор. 26 листопада – особливий День поминання усіх його невинно знищених жертв.

...Лунають поминальні дзвони, мерехтять вогники запалених свічок – данина пам’яті та співчуття; підноситься молитва – прояв любові до тих, які відійшли до Вічних Осель через страшні муки. Вшановується народ, який було розіп’ято – спочатку духовно, а потім – і тілесно, і розіп’ято здебільшого ту його частину, яка жила споконвічними християнськими чеснотами – релігійно-свідоме, вільнолюбне і працьовите селянство, носія історичного українського генотипу, що не вписувався в модель тоталітарної імперії...

З метою гідного вшанування загиблих від геноциду українського народу, у нашій школі вчителем історії Хайнас Н.В. проведено урок пам’яті «Пам’ятаймо минуле заради майбутнього» для учнів 5-8-х класів. У бібліотеці оформлено книжкову експозицію «Геноцид українського народу» (шк.бібліотекар М.В. Чорней).

В Україні є давній звичай – у пам’ять про померлу людину запалюють свічку.

І щороку в Україні у четверту суботу листопада на пам’ять про тих людей, які померли від голоду, запалюють свічки. Наша школа також приєдналася до акції «Запали свічку!». Цей вогник символізуватиме нашу скорботу і пам’ять про мільйони загублених життів наших співвітчизників, нашу віру у майбутнє.

Сьогодні, коли від Голодомору минуло 83 роки, ми не маємо права забувати народне слово правди. Бо це слово здолало смерть, аби дійти до нас, збудити в наших серцях пам’ять про мільйони безвинно замучених предків і застерегти від повторення страшних помилок.